Олімпіади

Олімпіада 2008[ред. • ред. код]

На Пекінську Олімпіаду Болт прибув у якості фаворита, оскільки за 2,5 місяці до олімпійських стартів він встановив новий світовий рекорд на дистанції 100 метрів, перевершивши попереднє досягнення свого співвітчизника Асафи Павела на 2 соті секунди.^[1]

Попередні забіги на 100-метрівці Усейн пройшов дуже впевнено, перемагаючи в кожному з них і потрапив до фіналу з найкращим часом. Серед суперників Болта у фіналі були Асафа Павел, Волтер Дікс, Чуранді Мартіна та ін. Однак боротьби не вийшло: лише на старті спортсмени долали дистанцію на одному рівні. Але з кожним наступним метром перевага ямайського атлета зростала і на останній чверті дистанції Болт дозволив собі бігти з розставленими руками, озиратися по сторонам та позувати перед репортерами. Попри це він не тільки зумів перемогти, але й примудрився встановити новий світовий рекорд, пробігши дистанцію за 9,69 с.

За схожим сценарієм розвивалися події і на дистанції вдвічі довшій: Болт впевнено долав кожну стадію змагань і з найкращим часом вийшов у фінал. Але в цьому фіналі він пробіг на максимумі своїх можливостей від першого до останнього метру дистанції, і дуже далеко відірвавшись від конкурентів (перевага над другим призером склала більш ніж 0,5 с.), показав результат 19,30 с., котрим на дві соті секунди перевершив попередній світовий рекорд 16-річної давнини, що належав Майклу Джонсону та був показаний ним ще на Олімпійських іграх в Атланті.

Вже за два дні потому Болт знову вийшов на бігову доріжку Пекінського стадіону аби з партнерами по команді (Неста Картер, Майкл Фрейтер та Асафа Павел) змагатися за перемогу в естафеті 4×100 метрів. Болту довірили проведення третього етапу, з яким він впорався напрочуд вдало: приймав Усейн естафету майже одночасно з тринідадцями та японцями, а передавав вже явним лідером. Фінішер команди Асафа Павел не тільки утримав цю перевагу, але й збільшив її, що дозволило святвувати перемогу Болту та його партнерам по збірній. Заразом ямайці встановили новий світовий рекорд на позначці 37,10 с., що на 0,3 с. краще від попереднього досягнення американців (два різні склади команди США пробігли естафету за 37,40 на Олімпіаді в Барселоні та на чемпіонаті світу 1993-го року в Штутгарті).

Вигравши одразу три олімпійські золота, Усейн Болт повторив або встановив декілька досягнень: за останні півстоліття він став лише третім (після Валерія Борзова та Карла Льюїса) спринтером, котрий зумів виграти 100 та 200 метрів на одній Олімпіаді; також він став першим і поки єдиним легкоатлетом, котрий зумів виграти одразу в трьох дисциплінах, встановши нові світові рекорди в кожній з них.

За підсумками 2008 року був визнаний найкращим легкоатлетом світу.

Олімпіада 2012[ред. • ред. код]

На треті для себе Олімпійські ігри Болт, вперше за останні роки, приїхав не у якості головного фаворита. Оскільки за місяць до старту Олімпіади він програв своєму молодшому співвітчизникові Йогану Блейку і 100^[2], і 200-метрівку^[3] на ямайському олімпійському відборі, котрий відбувався в Кінґстоні і мав визначити учасників ігор від країни. Звісно, другі місця в обох дисциплінах дозволили Усейну поїхати до Лондона (адже від країни в легкоатлетичних змаганнях можуть брати участь одразу троє спортсменів в кожній індивідуальній дисципліні), тож вся боротьба була ще попереду.

Однак на самих іграх для Болта все склалося дуже вдало: він без надзусиль долав попередні та півфінальні раунди змагань на обох дистанціях, перемагаючи в кожному зі своїх забігів. Продовжилася ця серія і в фінальних забігах. Спочатку на стометрівці Усейн встановив новий олімпійський рекорд пробігши дистанцію за 9,63 с (другий найшвидший результат в історії). Завдяки цій перемозі він став другим, після Карла Льюїса спринтером, котрий спромігся виграти «золото» на 100-метрівці дві Олімпіади поспіль.

На вдвічі довшій дистанції він тріумфував з результатом 19,32 с, і став першим в історії ігор спортсменом, котрий виграв 200-метрівку двічі поспіль. Також він став першим спринтером, котрому вдалося зробити переможний дубль (виграти золоті нагороди на дистанціях 100 та 200 метрів) два рази підряд.

В один з останніх днів лондонської Олімпіади ямайці підтвердили свій клас в естафеті. Окрім здобутої золотої нагороди, Усейн Болт, котрому довірили останній етап, разом зі звічними партнерами (Неста Картер, Майкл Фрейтер та Йоган Блейк) долучився до встановлення нового світового рекорду в цій дисципліні. Ямайці зупинили секундомір на позначці 36,84 с, і стали першим квартетом, котрий зумів «вибігти» з 37 секунд.